Вимова

Приголосні

β: Вимовляється як українське в: βιβλιοθήκη.
γ: Вимовляється як українське г: γραμματική. Перед голосними переднього ряду γ звучить як й: γίνομαι. Вимову у сполученнях з γ, κ, χ описано нижче.
δ: Вимовляється як кастильське міжзубне d у слові médico, або англійське th у слові these: δελφίνι.
ζ: Вимовляється як українське з: ζάχαρη.
θ: Вимовляється як кастильське c у слові cero, або англійське th у слові thanks: θέμα.
κ: Вимовляється як к: καφές. Перед голосними переднього ряду пом'якшується: κέντρο.
λ: Середнє л, як в західно-українських говорах чи на Полтавщині: λεμόνι. Перед голосними переднього ряду пом'якшується: ελιά.
μ: Вимовляється як українське м: μάρμαρο.
ν: Вимовляється як українське н: ενέργεια. Перед голосними переднього ряду пом'якшується: λεμονιά.
ξ: Вимовляється як кс: ξένος. У положенні після ν одзвінчується та вимовляється як ґз: δεν ξέρω.
π: Вимовляється як українське п: Ακρόπολη.
ρ: Вимовляється як українське р: ρέστα.
σ: Вимовляється як кастильське s, більш "шипляче" ніж наше: στόμα. Перед дзвінкими приголосними σ вимовляється як з: διαμέρισμα.
τ: Вимовляється як українське т: τηλέφωνο.
φ: Вимовляється як українське ф: φανάρι.
χ: Вимовляється як українське х: χαράκτηρας. Перед голосними переднього ряду пом'якшується: αρχιτέκτονας.
ψ: Вимовляється як пс: ψάλτης. У положенні після ν одзвінчується й вимовляється як бз.

Сполучення приголосних

γγ,γκ,γχ: Вимовляються як ŋg: αγκάλη. На початку слова вимовляються як ґ: γκρεμίζω.
γξ: Вимовляється як ŋgz. На початку слова не зустрічається.
σμ: Вимовляється як зм: πλάσμα.
μπ: В середині слова вимовляється як мб: έμπορος. На початку слова -- як б: μπαίνω.
ντ: В середині слова вимовляється як нд: άντρας. На початку слова -- як д: ντύνω.
τσ: Вимовляється як українське ц: έτσι.
τζ: Вимовляється як дз: τζάμι.

Голосні

Новогрецька мова має п'ять голосних звуків. Чотири з них визначаються на письмі окремими буквами, п'ятий передається дифтонгом ου. Голосні і їх звукові відповідники:

α вимовляється як а: άλφα.

ε вимовляється як українське е. Після κ та χ ця літера вимовляється ближче до українського є.

η, ι, υ вимовляються як українське і.

ο, ω вимовляються як українське о.

Дифтонги

Орфографічними дифтонгами, тобто такими, що у сучасної мові вимовляються як одна голосна, є:

αι: Вимовляється як ε.

ει, οι, υι: Вимовляються як ι.

ου: Вимовляється як українське у.

Фонетичними дифтонгами є:

Сполучення будь-якого голосного з нескладовим і, наприклад: αηδόνι aiðoˈni, βόισμα voˈizma;

Сполучення голосного з нескладовим υ: αυ, ευ, ηυ. Ці сполучення вимовляються як аф, еф, іф якщо стоять перед глухим приголосним. Якщо вони стоять перед голосним або дзвінким приголосним, то вимовляються як ав, ев, ів;

Особливості вимови деяких сполучень

Подвійні приголосні вимовляються так само, як одинарні (за винятком γγ): άρρωστος a΄rostos;

Йота між глухим проривним приголосним і голосним вимовляється з придихом: ποιος p^hios.

Йота між μ та голосним вимовляється зі звуком n (пор. мнясо в деяких українських говірках), але тільки за умови, що йота знаходиться у одному складі з голосним: : μια mⁿia, але μία mia.